Кохання, революція та 10 років таборів: таємниці життя Галі Кузьменко, бойової подруги Нестора Махна.

У вирі української революції початку XX століття постать Галіни Кузьменко займає особливе місце. Дружина легендарного Нестора Махна, вона пройшла шлях від скромної вчительки до безстрашної революціонерки, яку самі махновці називали "матушкою" і ставилися до неї з особливою повагою та страхом.

Їхня історія розпочалася в Гуляйполі, де Галина (за паспортом Агафья) працювала вчителькою 4-х класів у земській школі. У 1918 році доля з'єднала її з Нестором Махном – лідером повстанського руху. Вони були дивовижно різними: вона — висока, красива, інтелігентна, носила пенсне; він — невисокий, непоказний, грубуватий. Однак це не завадило їм об'єднати свої долі шлюбом.

Бойова подруга отамана

Галина швидко довела, що може бути не лише дружиною, а й справжньою бойовою подругою. Нарівні з чоловіками вона йшла в атаку, стріляла з кулемета та володіла шаблею. Особливо показовим є випадок після того, як червоноармійці розстріляли її батька. За свідченнями очевидців, Галина, дізнавшись про зрадницю-сусідку, яка видала її батька, власноруч покарала її шаблею. Саме після цього випадку махновці почали з повагою називати її "матушкою".

Політична діяльність

Восени 1919 року Галина очолила Союз учителів махновської республіки. На цій посаді вона активно просувала українізацію всього діловодства повстанської держави. Як зазначав соратник Махна Віктор Білаш, Галина була "невтомною захисницею жінок" і переконаною прихильницею української незалежності.

Еміграція та випробування

Влітку 1921 року подружжя назавжди покинуло Україну. Спочатку вони втекли до Румунії, потім до Польщі. Цей період був особливо складним – Нестор отримав важке вогнепальне поранення, і лікарі не давали жодних шансів на виживання. Однак завдяки турботі Галіни він вижив. Водночас у подружжя народилася єдина донька Єлена.

Випробування продовжилися у вересні 1923 року, коли польські власті заарештували подружжя за обвинуваченням у підготовці повстання в Галичині. Проте, за відсутністю доказів, суд виніс виправдальний вирок.

Паризький період

У 1924 році сім’я переїхала до Німеччини, а потім оселилася у Франції, у тісній однокімнатній квартирі паризького передмістя Венсенн. Відносини між подружжям погіршилися, і в 1927 році вони розлучилися. Однак Галина продовжувала підтримувати колишнього чоловіка, особливо коли почав прогресувати його туберкульоз. Нестор Махно помер 6 липня 1934 року у віці всього 45 років.

Повернення та ув’язнення

Після смерті чоловіка Галина намагалася вести свій бізнес у Парижі, відкривши продуктовий магазин. Коли справа зазнала невдачі, вона працювала прибиральницею, прачкою, кухаркою і навіть у взуттєвій майстерні. Під час німецької окупації Франції вона з донькою переїхала до Берліна.

Після війни, маючи можливість перейти в західну зону окупації, Галина вирішила залишитися у східному Берліні в надії повернутися в Україну. Її мрія здійснилася, але не так, як вона сподівалася — у Києві її заарештували і засудили до 10 років ув’язнення за участь у махновському русі та антирадянську діяльність в еміграції. Її доньку Єлену на п’ять років вислали в казахстанський Джамбул.

Останні роки

Звільнившись після хрущовської амністії в 1954 році, Галина возз'єдналася з донькою в Джамбулі. Колись красива і струнка жінка перетворилася на зігнуту стару. До виходу на пенсію вона працювала на бавовняному комбінаті.

Померла Галина Кузьменко в 1978 році в Джамбулі. Але перед смертю їй все ж вдалося здійснити заповітну мрію — востаннє відвідати рідне Гуляйполе, де вона справила незабутнє враження на колишніх односельчан.

Раніше "Телеграф" розповідав про киянку, яка написала 8000 доносів в СРСР. Вона вимагала репресувати самого Хрущова.