"Місто втрачає кошти, а люди чекають на зупинках: голова КМВА про зміни в правилах транспорту під час тривог."

Коли у Києві оголошують повітряну тривогу, наземний громадський транспорт не працює – таке правило діє з 1 серпня 2022 року. З обмеженнями функціонує також метро, адже дві його гілки проходять через мости.

З того часу в столиці пролунало майже 1000 повітряних тривог, які іноді тривали годинами.

Нарешті, голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко планує винести це питання на обговорення Ради оборони столиці під час найближчого засідання. Незабаром ми побачимо новий алгоритм для роботи автобусів, тролейбусів та трамваїв під час ракетної небезпеки.

Що змусило прийти до цього саме зараз і які зміни чекають мешканців міста – дізнався "Телеграф".

"Поточні правила — це зважена і необхідна міра"

Як говорить в коментарі "Телеграфу" голова КМВА Тимур Ткаченко, поточне рішення про зупинку наземного транспорту під час повітряних загроз Рада оборони Києва приймала колективно. Існували об'єктивні обставини та усвідомлення ризиків.

— Тобто це зважена позиція. Такі запобіжні заходи для столиці можна зрозуміти щонайменше з двох причин. Перша – Київ залишається для ворога пріоритетною метою. Ми бачимо практично щоденні масовані атаки шахедами. Друга – у столиці найскладніша система транспортного сполучення і найбільше транспортне навантаження, — пояснює він.

Зараз, за його словами, місто дійсно думає про те, щоб переглянути обмеження.

— Щонайменше, для безпеки киян протягом усіх років широкомасштабного вторгнення нарощується система ППО. А також ми дивимося на власний досвід і досвід інших міст. У 2022 році цього бачення не було, — говорить Ткаченко.

Більшість міст продовжують рух за будь-яких обставин

Варто зазначити, що більшість обласних центрів України не зупиняють громадський транспорт під час тривог, навіть у таких містах, як Чернігів і Суми, розташованих поблизу кордону з РФ, або в Дніпрі та Запоріжжі, недалеко від зони бойових дій. Транспорт стабільно працює і в Одесі, і в Полтаві.

Різні формати для себе тестував Кривий Ріг, де з початку вторгнення громадський транспорт почав зупинятися під час тривоги, а рух відновлювався лише після її завершення.

— Пам’ятаю, як люди сиділи незадоволені, багато запізнювалися на роботу, а тривоги звучали годинами, — говорить у розмові з "Телеграфом" мешканка міста.

Проте з 7 травня 2022 року це правило було скасовано. Відповідні накази були створені на підприємствах міського комунального транспорту.

Отже, транспорт Кривого Рога рухається без вимушених зупинок навіть під час оголошення повітряної небезпеки. На зупинках громадського транспорту пасажирам пропонують покинути салон і перейти до найближчого укриття.

"Зараз Київ втрачає кошти, а пасажири пережидають тривогу переважно під відкритим небом"

Будь-які затори, розриви з'єднання, порушення графіків руху – це втрати по часу, а отже – фінансові, говорить у коментарі "Телеграфу" голова КМВА Тимур Ткаченко.

— Точну оцінку не дасть ніхто, адже місто сильно змінилося за останні три роки. Але, якщо ми врахуємо і простої, і запізнення, то це значні втрати як для бюджету, так і для міської економіки, — зазначає він.

Крім того, за його словами, міська військова адміністрація враховує і те, що "після зупинки транспорту громадяни не те щоб потрапляли в безпечні місця".

— Вони часто залишаються чекати відбою тривоги на скляних зупинках, а це небезпечно. Тобто сам питання слід розглядати в комплексі, — пояснює Ткаченко.

Врешті-решт, у містах, де немає можливості облаштувати повноцінні укриття в межах 100 метрів, встановлюють наземні протиуламкові укриття. Незважаючи на свою простоту, вони можуть врятувати життя навіть при прямому попаданні.

Залізобетонні конструкції розташовують у жвавих транспортних розв'язках, щоб люди, які їдуть на роботу або по справах, могли сховатися під час тривоги. Вони різних типів і розраховані на різну кількість осіб.

Відомо, що в червні 2023 року влада Києва також планувала придбати такі модульні укриття, для чого місто збиралося виділити близько 300 млн гривень. Однак яка доля проекту, поки невідомо.

Так чи інакше, транспорт потрапляє під уламки

Як зазначають у КП "Київпастранс" у коментарі для "Телеграфа", втрати доходів від зупинки транспорту під час повітряних тривог компенсуються зменшенням витрат на перевезення пасажирів, таких як паливо, електроенергія, шини та амортизація рухомого складу.

Правда, за період повномасштабного вторгнення в місті Київ отримали пошкодження понад 20 транспортних засобів пасажирського транспорту.

Поки невідомо, як зміняться показники безпеки, якщо громадський транспорт продовжить рух під час повітряних тривог. Однак КП "Київпастранс" підкреслює, що у своїй діяльності керується діючими нормативно-правовими документами, зокрема рішеннями Ради оборони Києва.

У свою чергу голова КМВА Тимур Ткаченко в коментарі "Телеграфу" зазначив, що поки рано говорити про точні алгоритми роботи громадського транспорту.

— Я виступаю за обдумані рішення. Повинні бачити повну картину, розуміти ризики та наслідки. Ми чекаємо пропозицій від профільних відомств, ДСНС, військових. Рішення буде приймати Рада оборони Києва колективно і після серйозного обговорення, враховуючи різні фактори. І не на основі чиїхось суб'єктивних уявлень, а на основі професійної оцінки, — підсумував він.