Найгучніший сексуальний скандал часів Русі: чому постриглася в черниці Євпраксія Всеволодівна.

Сексуальні скандали стали потужним інструментом у сучасній політиці. Про них говорять відкрито та відверто. У світі, де немає секретів від журналістів і блогерів, секс став приманкою для політиків і зірок шоу-бізнесу.

Однак чи є це явище виключно сучасним? Виявляється, подібний політичний скандал стався близько тисячі років тому. У ролі "непристойника" виступив імператор Священної Римської імперії Генріх IV, а роль жертви домагань виконала київська княжна, онука Ярослава Мудрого, Євпраксія Всеволодівна.

Київська княжна на імператорському троні

Євпраксія Всеволодівна, відома також як Адельгейда, стала імператрицею Священної Римської імперії, вийшовши заміж за Генріха IV. Цей шлюб був не лише романтичною історією, а й потужним політичним інструментом. Імператор прагнув заручитися підтримкою Київської Русі у своїй боротьбі з Римським папою за владу.

Слід зазначити, що в ті часи церква відігравала значну роль у політичному житті, конкуруючи з феодалами за вплив на суспільство. Генріх IV став ініціатором відкритого конфлікту з Папою Римським, який отримав назву "боротьба за інвеституру". У цій боротьбі Київська Русь могла стати цінним союзником, тому шлюб з Євпраксією був таким важливим для імператора.

Брудні таємниці імператорського двору

Проте політичні розрахунки Генріха не виправдалися. Київська Русь не втрутилася у конфлікт між імператором і Папою Римським. Тоді імператор почав мститися своїй дружині.

Через п’ять років імператриця втекла з-під опіки свого чоловіка до Тоскани. Там вона публічно звинуватила Генріха в жахливих злочинах, які важко уявити в межах середньовічної моралі. За словами Євпраксії, Генріх змушував її до статевих зв’язків з іншими чоловіками і особисто підбурював їх до цього.

Ці звинувачення прозвучали на церковному соборі в Пьяченці в присутності тисяч делегатів церкви і мирян. Скандал був величезним. Думки розділилися: одні засуджували Генріха, інші обвинувачували Євпраксію.

Історичні оцінки

Німецькі дослідники середньовіччя називають Євпраксію зрадницею, безсоромною і безсоромною жінкою, яка висунула проти Генріха найогидніші звинувачення. Однак є й інша думка, яка підкреслює, що Євпраксія, незважаючи на всі страждання, знайшла в собі сміливість публічно зізнатися у пережитому. Більше того, у 1106 році, після смерті Генріха, вона постриглася в черниці Андріївського жіночого монастиря.

Історія зберегла свідчення про вдачу і поведінку Генріха IV. Ще в молодості він мав численні наложниці і не відмовлявся від випадкових зв’язків. Його звинувачували в провокуванні зрад і належності до секти, яка проводила чорні меси з оргіями.

Не можна безумовно довіряти жодній зі сторін у цьому конфлікті. Однак навіть син Генріха IV від першого шлюбу, Конрад, який воював за інтереси батька, згодом перейшов на сторону Папи Римського.

Історія Євпраксії Всеволодівни – це не лише трагічна доля київської княжни на чужині, а й приклад того, як сексуальні скандали використовувалися як зброя в політичній боротьбі ще тисячу років тому. Ця історія нагадує нам про те, що політика завжди була грою, в якій використовуються всі доступні засоби, навіть найгірші.

Раніше "Телеграф" розповідав, про що насправді розповідають еротичні графіті XII століття. Ці малюнки відображають не лише естетичні смаки того часу, але й соціальні норми, які могли бути присутніми в суспільстві.