Перший пішов: кандидат у президенти Друзенко про політичну рекламу, "обман" Трампа та поразку у війні.

На початку року співзасновник Першого добровольчого мобільного госпіталю (ПДМГ) імені Миколи Пирогова Геннадій Друзенко оголосив про наміри йти в політику. І це в розпал війни з РФ, адже обриси справедливого миру для України поки що не видно. Таке гучне оголошення, підкріплене білбордами з рекламою ПДМГ, що з'явилися в різних містах України, викликало в соцмережах хвилю ненависті. Як можна оголошувати про політичні амбіції під час війни?

А справді, як? Хто буде фінансувати виборчу кампанію Друзенка? Чи є він політичним проектом Пінчука, і, власне, на які кошти зроблена перша, під час "великої" війни, політична реклама в країні? На ці та інші питання Геннадій Друзенко відповів в інтерв'ю "Телеграфу".

"Ми програємо. Це наслідок політики"

– Геннадію, ви, напевно, перший зробили політичний камінг-аут і відкрито сказали, що йдете в політику…

– Коли закінчиться війна.

– Саме так. Відразу ви "вхопилися": як він може про таке говорити під час війни? Власне, я вас і питаю те ж саме.

– Дивіться, є класична фраза, що війна – це продовження політики іншими засобами. На жаль, війну ми поки що програємо. Як би нам це не було сумно визнавати, останні півтора року після невдалого контрнаступу, ми втрачаємо території, людей, ми втрачаємо віру. Відповідно, щось у нас не так з політикою. Наші захисники – це дуже важливо. Вони на передньому краї. Але війни виграють не армії, війни виграють держави. А політика – це мистецтво управління державою. Тому, коли закінчиться війна, якщо я доживу, то я піду [в політику]. З'явиться кращий кандидат? З радістю підтримаю. Але поки, на жаль, не бачу людини, готової до керівництва державою. З радістю зроблю те, про що мріяв: нашою мовою це називається "змінити конституційний дизайн". Тому я вважаю, що це абсолютно нормально.

– А як щодо етичності говорити про політику під час війни?

– Те, що ми програємо – це наслідок неефективної, непрофесійної політики. Ті, що не доїхали до фронту снаряди, хтось на них вкрав у тилу. Кадрові призначення. Це ж політичні питання: командири, які пускають на м’ясний штурм. Це наслідок політики, коли країна, де штурмували військкомати з бажанням потрапити на фронт, перетворилася на країну, де з’явився термін "бусифікація" і цілі загони людей у камуфляжі виловлюють людей. Це та ж країна. Це і є наслідок політики. Коли ми могли виграти у росіян, ми не наступали і боялися зайти в Росію в 2022 році. А коли Росія зібралася з силами, ми зараз б’ємося головою об стіну. Це політичні рішення!

Путін – як дощ, гроза, ураган… Ми нічого не можемо вдіяти. Росіяни зробили свій вибір. Росія така, як є. Більше того, вона такою була століттями. Але ми можемо щось зробити з собою. Як перетворилася країна, де люди рвалися її захищати, в країну, де люди платять будь-які гроші, щоб втекти від військкоматів, за кордон. Напевно, це наслідок неправильного курсу, а наші поразки – це наслідок цих неправильних політичних рішень. Ось ти лікар, бачиш хворого, і повинен прийти і запропонувати свої послуги, розуміючи, що організм дуже хворий.

Що стосується політики, я півжиття навчався на це: один з небагатьох, хто вивчав конституційний дизайн, тричі був на державній службі, знаю, як вона працює і не працює. Врешті-решт є історія успіху, коли з нуля з'явився ПДМГ і перед новим роком він відзначив стотисячного пацієнта. Без копійки фінансування з державного бюджету. Я жартую, що, напевно, хочу спробувати перетворити всю країну на великий ПДМГ, де людям комфортно, де панує справедливість, і яка дає з мінімальними витратами максимальний ефект. Чому б і ні?

– Перетворити всю країну на великий ПДМГ… А в якому статусі ви себе бачите? В статусі президента?

– В цій країні є рівно одна політична посада. На жаль, влади Зеленського повністю десуб'єктивізували парламент, Кабмін. Тому, на жаль, в цій конституційній архітектурі, яка зараз існує, є рівно одна посада, що дозволяє змінювати країну. Як в лікарні оперує тільки хірург, такі хірургічні зміни в Україні може зробити тільки президент.

– Вам часто "літає" також за білборди ПДМГ по всій країні. А чи не краще ці кошти віддати на ЗСУ?

– Почекайте. На ЗСУ? А ЗСУ – це найефективніший розпорядник грошей? Я знаю, скільки на снарядах "наварюють", тому я не збираюся фінансувати корупцію. Чи впало в ПДМГ кількість пацієнтів після появи білбордів? Ні. Під час появи білбордів ми відкрили дві нові позиції в Сумській області. Ми як будували, так і будуємо наш реабілітаційний центр. Третій штурмовий не заважає воювати білбордам, "Хартії" не заважають. Це ж найкращі бригади. А у нас точно не більше. Ніякої шкоди для нашої роботи це не завдало. Люди вносили цільовий внесок на піар. Чому про Третій штурмовий, "Хартії", 93-ю бригаду та інших людей повинні знати, а про ПДМГ – ні?

Крім того, наші білборди повішені безкоштовно – нам це запропонував власник компанії. Ми заплатили тільки за друк і розклейку. Ось так буває: іноді людей, які роблять добрі справи, за це дякують. Тому переживають, швидше за все, ті, хто ніколи ні копійки на ПДМГ не донатив.

– Виборча кампанія – це витратна річ. Хто вас буде фінансувати?

– Поняття не маю. Медицина – це також витратна річ. Коли починалася "велика" війна, ми поверталися до Києва і в нас було три машини, з них одна швидка, і один медик – моя дружина. Наприкінці київської кампанії у нас було більше швидких, ніж у будь-якої бригади ЗСУ. А зараз наші актив