Фільм Мстислава Чернова на кінофестивалі Sundance — як це відбувалося.

За подіями на місці спостерігала журналістка Уляна Бойчук, вона і розповість деталі.

Світова прем'єра "2000 метрів до Андріївки"

Закрийте очі та уявіть тишу, переповнену думками. Тишу, яку всі бояться перервати. Тишу, яка говорить голосніше будь-яких слів. Саме так можна описати те, що відчуваєш після перегляду "2000 метрів до Андріївки". Фільм оскароносного українського режисера Мстислава Чернова став одним із найочікуваніших прем'єр кінофестивалю Sundance 2025 року в США.

Світова прем'єра фільму "2000 метрів до Андріївки" відбулася в перший день фестивалю і була анонсована тут як один з ключових фільмів фестивалю. Команда, яка працювала над фільмом на чолі з режисером Мстиславом Черновим, була на прем'єрі. Зал після перегляду тричі аплодував стоячи.

Лента про те, як українські захисники проводили контрнаступ у 2023 році та визволяли село Андріївка поблизу Бахмута. Режисер Чернов разом зі своїм колегою Олександром Бабенком вирушили на передову разом із солдатами, щоб зафіксувати, що насправді відбувається там.

"І коли ми зустрілися з Федєю, це вже був розгар контрнаступу, і справи вже йшли не дуже добре.
Тоді Федя та його команда показали нам момент загибелі свого друга — Гагаріна. Вони тоді оплакували його смерть. І я подумав, що це був перший раз, коли вони самі насправді ЕТО побачили. Момент смерті був зафіксований на їхніх камерах (військових. — Ред.), але вони ніколи не дозволяли собі дивитися ці кадри разом. Тоді вони були шоковані та одночасно напружені. Ми говорили з ними та дивилися на них", — розповідає Чернов публіці після прем'єри про момент, який був ключовим як у самому фільмі, так і в момент його створення.

"Потім ми подивилися на карту, і я побачив той ліс, як невелику смужку землі на карті. Я подумав: «О Боже мій, це ці два кілометри, одна миля, — це історія цілого, ЦІЛОГО фронту, який складає тисячі кілометрів». Якби ми змогли розповісти ТУ історію, бо наша — це лише маленька частина,— то ми могли б розповісти набагато більше. Тому ми намагалися з усіх сил", — говорить аудиторії Мстислав.

Сцена загибелі військового з позивним Гагарін — найсильніша у фільмі та змінює сюжетну лінію в інше русло.

На початку фільму автор цитує солдата, який говорить, що війна — це як окрема планета, куди ти висаджуєшся, і тут все і всі намагаються знищити тебе. Але це не планета, додає режисер, а країна в центрі Європи, де йде війна.

І весь фільм ти наче в відеогрі, де здається, що це не може бути насправді: руїни, зруйновані будинки та покинуті тіла, ліс, який, здається, ніколи не закінчується, бій, який триває наче цілу вічність.

"Зйомка на нагрудну камеру додавала як би ефекту присутності. Я ніби дуже близько відчув цю війну", — говорить один з глядачів після публічного перегляду.

"Я досі не можу зрозуміти, як вони пішли аж туди знімати кіно. Це безстрашно і, я б сказав, героїчно. Як вони не боялися?" — запитує під час розмови з другом ще один глядач.

У фільмі, крім режисерської роботи, використані також кадри з нагрудних камер солдатів, є кадри, де солдати самі себе знімають. Важливою частиною знімального процесу було саме провести достатньо часу з військовими, поспілкуватися з ними та налагодити контакт. Режисери намагаються бути непомітними.

"Ми витрачаємо набагато більше часу, ніж ви бачите у фільмі. Військові, здається, дають офіційну відповідь, знають напам'ять періодично вивчені відповіді, а щоб дійти до людських речей потрібно час, і камера повинна бути меншою, операторська робота повинна бути помітною, але водночас стриманою, не агресивною. Це баланс, але це те, чому я навчився протягом багатьох років, і мій колега Алекс також. Це те, що дає робота в журналістиці за багато років", — говорить Мстислав.

"Це складне і важке кіно, але його треба дивитися. Я сподіваюся, його подивиться якомога більше людей", — говорить мені один з глядачів.

Кожен режисер на фестивалі Sundance мріє, щоб його фільм охопив якомога більше глядачів.

"Той факт, що ми отримали цю нагороду — вже означає, що фільм знайде свою аудиторію, і ця аудиторія, сподіваюся, буде більшою, ніж у "20 днів у Маріуполі", — говорить після церемонії нагородження Мстислав Чернов у коментарі для Новини.LIVE.

Нагорода на