Що пили князі та козаки: традиційні напої українців.

В історії кожного народу напої відігравали особливу роль, але українська традиція вирізняється своєю багатогранністю та технологічною досконалістю. Від стародавніх способів бродіння меду до сучасних технологій дистиляції – українці завжди приділяли особливу увагу якості та культурі споживання напоїв, створюючи унікальні рецепти, відомі сьогодні далеко за межами нашої країни.

Культура споживання напоїв в Україні має тисячолітню історію, тісно переплетену з розвитком нашої державності та національних традицій. Від скіфських часів до сьогодні українці створили унікальну культуру виготовлення та споживання як алкогольних, так і безалкогольних напоїв.

Скіфська спадщина

Перші письмові згадки про культуру споживання напоїв на території України походять ще з античних часів. Греки описували скіфів як любителів нерозбавленого вина, що було незвичним для еллінської культури. Римський поет Овідій згадував про загадковий напій "сгробини", а історик Приск Панійський писав про "камос" — напій з ячменю, схожий на пиво.

Медові часи Київської Русі

У часи Київської Русі особливою популярністю користувався мед – напій, який виробляли шляхом бродіння медової сити. Його міцність складала 9-14 градусів. Також широко вживали квас (сировець) та пиво (яке тоді називали "солод"). Цікаво, що згідно з "Русською правдою", державним службовцям — віруючим — слід було отримувати сім відер солоду на тиждень.

Революція в напоях: поява горілки

Справжня революція в культурі напоїв відбулася після входження українських земель до складу Великого князівства Литовського. У цей час з'явилася технологія дистиляції спирту. Новий напій назвали "вином", а місця його виробництва – "винокурнями". З'явилося також назва "оковита" (від латинського aqua vitae — "жива вода") та "горілка" — через відчуття паління в горлі під час споживання.

Козачий період

Всупереч поширеному міфу про надмірне споживання міцних напоїв козаками, історичні документи свідчать про більш вишукані смаки запорожців. Наприклад, у описі майна останнього кошового отамана Петра Калнишевського знаходимо значний запас імпортних вин. У часи Гетьманщини виробництво горілки стало важливою статтею експорту, особливо в Московське царство.

Особливості української традиції

Унікальною рисою української культури споживання горілки було те, що її пили теплою (грета). Це свідчило про високу якість напою, адже при нагріванні з'являються всі можливі домішки. Популярними були також різноманітні настойки: варенуха, запіканка, кусака, муселець.

Сучасність

Сьогодні візитною карткою України на міжнародному ринку алкогольних напоїв є горілка з перцем. Незважаючи на складні періоди в історії, зокрема, руйнівну антиалкогольну кампанію часів Горбачова, українська алкогольна промисловість зберегла традиції якісного виробництва. Сучасна Україна виробляє широкий асортимент напоїв: від традиційних горілок до вин, бренді, пива та сидру.

Історія українських напоїв – це не просто літопис споживання алкоголю, а відображення багатої культури, традицій та розвитку нашого народу. Вона демонструє, як змінювалися смаки українців протягом століть, зберігаючи при цьому особливу увагу до якості та культури споживання.

Раніше "Телеграф" розповідав, хто насправді винайшов горілку і коли вона з'явилася в Україні. Популярний міф досі стверджує, що творцем горілки був Д. Менделєєв.