a3f.in.ua

Американський мільярдер прагне придбати "Північний потік-2", стверджуючи, що це сприятиме переговорам з РФ.

Про це пише Wall Street Journal.

Так, ще в лютому Лінч звернувся до Міністерства фінансів США з проханням надати йому ліцензію, яка могла б дозволити йому вести переговори щодо газопроводу з особами, що підпадають під американські санкції. Це звернення видання отримало у своє розпорядження.

Лінч підкреслював, що газопровід, який оцінюється приблизно в 11 мільярдів доларів, можна буде «купити за копійки». Він також припустив, що багато інвесторів не братимуть участі в торгах через геополітику, а серед інших учасників торгів, ймовірно, будуть російські маріонетки, китайські компанії або інші особи, що суперечать інтересам США.

Як пише WSJ, мільярдер у розмовах з американськими чиновниками підкреслював, що, придбавши цей газопровід, США забезпечать важелі впливу на будь-які мирні переговори з росією, зокрема і для того, щоб покласти край війні в Україні.

Лінч також зазначає, що володіння цим газопроводом дозволить Вашингтону «контролювати постачання енергії в Європу до кінця ери викопного пального».

Хто такий Стівен Лінч?

Це американський інвестор, який майже два десятиліття займався бізнесом у Москві. Раніше він отримав ліцензію від Міністерства фінансів США на завершення придбання швейцарської дочірньої компанії російського «Сбербанка» у 2022 році, після того, як Вашингтон наклав санкції на материнську компанію.

Лінч також фінансово підтримував президентську кампанію Дональда Трампа і заявляв, що «хоче стати найбагатшою людиною, про яку ви ніколи не чули».

Більше про «Північний потік-2»

Це розширення в Балтійському морі газопроводу «Північний потік» довжиною 1234 км. Він проходить через економічні зони та територіальні води п’яти країн: Данії, Німеччини, росії, Фінляндії та Швеції.

Його початковий проект передбачав будівництво двох ниток газопроводу потужністю 55 мільярдів м³ на рік через Балтійське море до Німеччини. Маршрут проходить вздовж першої нитки Північного потоку.

З розсекречених у 2024 році документів стало відомо, що уряд Німеччини, на відміну від офіційних заяв, був тісно причетний до будівництва газопроводу.