Про це вона розповіла на своїй сторінці у Facebook.
За словами Решетилової, у зверненнях, які вона отримала, військовослужбовці скаржаться, що не можуть отримати направлення на лікування після поранень, на термінові та планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки та гострі посттравматичні розлади.
«З звернень видно, що не виконувати рекомендації медиків, навіть власного підрозділу — дуже часто є позицією командира. Жодного індивідуального підходу та розгляду», — зазначила Решетилова.
Омбудсмен говорить, що військовослужбовці місяцями страждають від хвороб і врешті-решт «дуже часто просто йдуть у СОЧ, щоб отримати медичну допомогу». Вона навела приклад військового з ВІЛ, який добровільно мобілізувався на початку війни, але зараз у нього загострилися проблеми зі здоров'ям.
«Частина не відправляє на лікування і ВВК. На 24 січня має направлення на операцію, а частина погрожує подати в СОЧ. Чому? Чого добивається військова частина? Смерті цього військового? Ефективного виконання ним завдань у такому стані?» — запитує чиновниця.
Решетилова зазначила, що іноді їй доводиться особисто телефонувати командирам, «пояснювати ситуацію і просити, щоб підписали рапорт».
«Але так не повинно бути. Увага до стану здоров'я військовослужбовця повинна стати пріоритетом як військових медиків, командирів підрозділів, так і всієї системи в цілому», — підкреслила вона.
Другою за поширеністю проблемою є переведення між військовими частинами, зазначає омбудсмен. За її словами, «дуже часто» командири не виконують наказ про переведення або спеціально переводять військовослужбовців всупереч їх волі на інші посади.
«Вчора мені один офіцер прямо сказав: "Ми не дозволимо красти у нас людей". Але військовослужбовці — не товар. Вони йдуть служити туди, де відчувають повагу до себе. Тому укомплектованість підрозділу — це найперший показник лідерських якостей командира», — вважає омбудсмен.
Крім того, Решетилова згадала про проблему СОЧ, зверненнях від родин військовополонених і зниклих безвісти, а також історії про катування, побиття та жорстоке поводження з боку власного командування. Так, про катування повідомлялося у 6 зверненнях.
«Ми оперативно встановили особу людини, який перед строєм катував електрошокером військовослужбовця. Ним виявився командир батальйону. Виявилося, що знущання та побиття, дуже часто взагалі без причини, — систематична практика в цьому батальйоні», — розповіла чиновниця.
Вона зазначила, що за її заявою ГБР відкрило кримінальне провадження. Зараз триває службове розслідування, а командира вже відсторонили від виконання службових обов'язків.
«Про ситуацію в цьому батальйоні орієнтовно з вересня знали всі. Побиті військовослужбовці писали скарги в ВСП і на вищий командування, ситуацію фіксувала контррозвідка. Але ніхто не вживав жодних заходів. І це заслуговує окремої перевірки», — підсумувала вона.
Водночас 302 звернення не стосувалися захисту військовослужбовців, повідомила чиновниця. За словами Решетилової, у цих листах люди «шукають справедливості і намагаються звертатися до всіх органів влади», щоб привернути увагу до своїх проблем. Такі звернення офіс військового омбудсмена направив у різні відомства.
Ще в квітні 2024 року Міністерство оборони спільно з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубинцем створило Центральне управління захисту прав військовослужбовців. Цей орган фактично передбачав створення посади військового омбудсмена.
19 листопада, під час представлення внутрішнього «плану стійкості» в парламенті, президент Володимир Зеленський оголосив, що найближчим часом Міністерство оборони та військове командування повинні обрати і призначити військового омбудсмена.
30 грудня голова держави підписав указ про призначення Ольги Решетилової уповноваженою з захисту прав військовослужбовців і членів їх сімей. До цього вона працювала журналісткою та правозахисницею.