Я обіцяв повідомляти всі новини з Міноборони і ЗСУ, навіть якщо вони нехороші. Почалось
Автор тексту : Юрій Ніколов, “Наші гроші”
Отже новина про полковника Козловського, керівника Продовольчого управління Командування сил логістики, якого ДБР відкритим текстом назвало одним з організаторів злочинної групи на харчових ланцюжках в ЗСУ. А його родина отримала від постачальників 170 млн грн за кришу, частину яких тупо зняли через банкомати Хмельницького. У листопаді суд по його справі наклав арешти на купу землі, квартиру, авто і завод.
Але через два тижні після публікації виявилось, що полковника не тільки не арештували, але навіть не звільнили з роботи. Після публікації про його справу він був всього-навсього тимчасово відсторонений від роботи. А весь колектив його однодумців залишився в строю вертикалі Валерія Залужного. І як ми розуміємо з матеріалів кримінального провадження, цих однодумців цілком влаштовують відкати від бізнесменів, що постачають солдатам гамно під виглядом якісної продукції, і в накладні на оплату записують вдвічі більше гамна, ніж привозять насправді.
Це і є той самий корумпований діп-стейт, та сама глибинна Україна, яка не уявляє свого життя без краденої ікри на ворованій у солдатів булці з маслом.
На щастя, методи їх супротиву теж добре відомі. Будь-які реформи, що зазіхають на їх модус операнді, вони роблять предметами безкінечних нарад. Там вони в один голос бухтять, що нічого не треба міняти, бо «і так все плюс-мінус нормально, а зміни завжди на гірше». Ось так у керівника і формується думка, що «а може й справді не треба дьоргатись, нехай вже після перемоги». Ось так і з’являються «5-6 незамінних менеджерів».
За моїми даними, від Сил логістики ЗСУ з такими меседжами виступають представники того самого управління Козловського. В Міноборони їхній дискурс підтримує замміністра Віталій Половенко.
Проти такого лому є тільки два прийоми.
- Правоохоронці мають починати і доводити справи до кінця.
- Найвищі керівники мають залізною рукою впроваджувати зміни. Не вестись на бухтьож, а давати люлєй за саботаж.
В нашому випадку, саботаж відбувається прямо зараз, прямо в ці дні. Замість переходу на нові правила закупівлі харчів ціною 50 мільярдів гривень на рік намагаються залишити в руках тих самих глиняних, гринкевичів, військсервісволонтерів.
У Залужного і Умерова є хороший шанс повторити «помилку» Резнікова. Той вирішив, що може не звертати увагу на розпил 50 мільярдів, що полковники самі розберуться. Але не звернув уваги, що це довбана купа грошей. В Міноборони взагалі небагато потоків такої товщини. Взагалі то більше тільки на закупівлях зброї. Тому цим треба займатись впритул. Особисто. Інакше західні партнери будуть знову і знову отримувати новини про «прокладки», чиї власники купують курорти, займаються мазнею, купаються в мільйонах з банкоматів.