Єврокомісія не планує субсидій на перевезення українського зерна до портів у ЄС
Субсидії, які просять литовські політики та українські фермери для експортних поставок агропродукції з України через Клайпеду та інші європейські порти, у Брюсселі не розглядаються.
Про це заявив виконавчий заступник голови Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, передає Інтерфакс-Україна.
Проте, за словами Домбровскіса, Єврокомісія вивчає, як скоротити транспортні витрати за рахунок вирішення процедурних або інфраструктурних питань.
Єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський раніше оцінював розмір субсидій Єврокомісії на транзит українського зерна до портів Балтії в 600 млн євро (30 євро/тонна). Умовою їхнього виділення, на його думку, могло б стати зобов’язання України знайти отримувача своєї агропродукції у третіх країнах.
"Є фінансування для усунення конкретних бар’єрів, які заважають функціонуванню "коридорів солідарності". Таким чином, щодо цього деяке фінансування є. Однак ми зараз не розглядаємо конкретне субсидування транспортних витрат", – сказав Домбровскіс.
"Швидше ми шукаємо, що можна зробити для зниження транспортних витрат за рахунок цілеспрямованих адміністративних або інфраструктурних поліпшень", – додав він.
Однак, за словами Домбровскіса, Єврокомісія підтримує пропозицію Литви перенести митні формальності, фітосанітарний контроль та інші процедури з українсько-польського кордону до портів ЄС, наприклад, до Клайпеди.
Литва останнім часом просуває ідею експорту української агропродукції через Клайпеду та інші порти країн Балтії, проте недоліком цього маршруту є дорожнеча перевезень продукції до портів.
"Це тема (український агроекспорт, – ред.), над якою ми інтенсивно працюємо на нашій спільній координаційній платформі, а також на двосторонній основі з членами Співтовариства та самою Україною. Якщо представляти огляд так званих "коридорів солідарності", то головним із них зараз є Дунай. Мета – досягти 4 млн тонн зерна на місяць (експортних відвантажень за дунайським маршрутом, – ред.) до кінця року. За оцінками, експортна потреба України в зерні в найближчі 12 місяців досягне 4,7 млн тонн на місяць, а може бути, навіть буде трохи вищим", – сказав Домбровскіс.
"Нам також необхідно звернути увагу на польсько-балтійський коридор. Це частина "коридорів солідарності", і ми також шукаємо шляхи усунення конкретних вузьких місць, щоб полегшити використання цього коридору. Прикладом може бути конкретна пропозиція Литви про перенесення митного та фітосанітарного контролю вантажів до портів" країн Балтії", – пояснив заступник голови Єврокомісії.
Він запевнив, що Єврокомісія підтримує пропозиції Литви та працює над іншими заходами. Однак, за його словами, маршрут через порти країн Балтії складний із логістичної точки зору, оскільки залізничні колії в Україні, Польщі та Литві різні.
Україна багато років експортувала основний обсяг зерна та іншої агропродукції через порти на Чорному морі. Проте робота цих портів після початку повномасштабної війни РФ проти України була дуже обмежена, через що експортні потоки були значною мірою переорієнтовані на Європу. Українська агропродукція почала у великих обсягах осідати у сусідніх з Україною країнах ЄС, що викликало невдоволення місцевих фермерів. Найбільше постраждав агросектор Польщі, Болгарії, Угорщини, Словаччини та Румунії.
Єврокомісія запровадила заборону до 15 вересня на експорт чотирьох культур: пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника з України до цих п’яти країн. При цьому транзит цих товарів через них дозволено.