Сі в Європі: спочатку антагоністи, потім друзі
Головних тем у перемовинах очільників Франції та Китаю дві і обидві справді «воєнні».
Насамперед, йдеться про російську агресію проти України, тут в Парижа і Пекіна цілі і завдання геть протилежні.
Франція є важливим партнером нашої держави, Макрон єдиний з поміж лідерів коаліції з підтримки України виступає за безпосередню участь у війні проти Росії, хоч і за певних умов.
«У мене є чітка стратегічна мета: Росія не може перемогти в Україні», – заявив він у переддень візиту Сі.
Лідер Китаю, у свою чергу, заявив про «конструктивну роль» Пекіна в російсько-українській війні, який «не є її стороною або учасником». У своїй статті, яку у перший день візиту до Франції оприлюднило видання Le Figaro, Сі Цзіньпін задекларував (вкотре), що Китай базується на принципах «взаємної поваги до суверенітету і територіальної цілісності, взаємного ненападу, взаємного невтручання у внутрішні справи, рівності і взаємної вигоди, мирного співіснування».
За словами очільника КНР, його держава за понад 70 років ніколи не починала війни і не окупувала жодного сантиметра чужої землі.
Та попри красиві і правильні слова Китай все ж є стратегічним союзником Росії, завдяки якому Москві вдалося втримати на плаву свою економіку і наростити виробництво озброєння. Тому, фактично, є стороною та учасником війни на боці нашого ворога.
Китай надає безцінну допомогу Росії, яка, власне, і дозволяє Москві вести тривалу війну проти України, констатував держсекретар США Ентоні Блінкен минулого тижня, за підсумками свого візиту до Пекіна.
Пекін допомагає Москві завдати Україні ще більше смертей і руйнувань, додав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Зараз Китай постачає 70% верстатів та 90% мікроелектроніки для російської «оборонки», зводячи нанівець зусилля Заходу щодо зменшення військового потенціалу Москви, продає РФ безпілотники, нітроцелюлозу для виробництва боєприпасів, купує енергоносії, наповнюючи бюджет РФ, а також передає Росії розвідувальні дані, зокрема, супутникові знімки та технології для контролю за кіберпростором.
«Китай міг би змусити Путіна припинити цю війну», – переконаний міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, маючи на увазі системний вплив Пекіна Москву.
«Президент Сі пояснить президенту Макрону стосунки Китаю з Росією, що Китай може бути посередником для подолання розколу між Європою та Росією», – заявив CNN професор міжнародних відносин Пекінського університету Реньмінь Ван Івей, додавши, що Глобальний саміт миру, який відбудеться 15-16 червня 2024 року у Швейцарії, потенційно може стати майданчиком для дипломатичних зусиль Пекіна.
Офіційно поки Пекін не підтвердив участь у саміті, офіційні особи США публічно висловили сумніви у готовності Китаю підтримати українську формулу миру.
Чи вдасться Макрону та Сі знайти точки дотику в питанні російської агресії? Сумнівно. Важливо інше: чи зможе президент Франції переконати візаві у серйозності своїх намірів надати у разі необхідності пряму військову допомогу Україні, а також у готовності наших партнерів не лише підтримувати нашу країну у тривалій перспективі, а й карати Китай за підтримку російської агресії. І що декларована президентом Франції «стратегічна автономія» Європи від США не завадить Заходу виступати єдиним фронтом у стратегічних питаннях.
#XiJinping receives warm welcome in Paris, France #ChinaFrance60 pic.twitter.com/tMRc2QPG42
— CGTN (@CGTNOfficial) May 5, 2024
Після відвідин Європи Сі Цзіньпін прийматиме у Пекіні Путіна, тож результати спілкування з Макроном можуть певним чином вплинути на порядок денний китайсько-російських перемовин.
Інструментів впливу на Сі в європейців достатньо: торговий обіг між ЄС і Китаєм складає приблизно 2,3 мільярда євро на день. При цьому, Китай більше продає, аніж купує: у 2023 році дефіцит торгівлі товарами ЄС із Піднебесною становив 291 мільярд євро. Тому Пекін надзвичайно зацікавлений зберегти, а можливо навіть посилити економічні зв’язки з Європою на тлі подальшого погіршання стосунків зі США. До того ж, китайська економіка перебуває не в найкращій кондиції і навіть часткова трата європейських ринків чи обмеження співпраці з ЄС поглибить кризові явища у ній.
Зараз економічні стосунки ЄС та Китаю перебувають у передвоєнній фазі – і це стане другою «воєнною» темою у перемовинах Макрона і Сі. Європейська комісія ініціювала ряд розслідувань щодо китайських товарів, які завдяки державним субсидіям мають цінові переваги перед європейськими аналогами та витісняють їх. Йдеться, зокрема, про електромобілі, медичне обладнання, обладнання для вітрових електростанцій та сонячних панелей, акумуляторів тощо.
Симптоматично, що ініціатором цих розслідувань виступив саме уряд Франції (Пекін у відповідь пообіцяв запровадити додаткові мита на французький коньяк, і «це питання коньяку справді перебуває в центрі найбільшої уваги з боку французької влади, насамперед президента», – заявив речник Єлисейського палацу). А президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка приєдналася до перемовин з Сі у Парижі, є одним із найбільш «антикитайських» лідерів ЄС, традиційно виступає проти Пекіна гегемонії та за «ліквідацію дисбалансу у торгівлі з Китаєм».
Французькі медіа відзначили, що Макрон та фон дер Ляєн зустрінуться з китайським лідером у Єлисейському палаці, а не у Версалі, як це зазвичай відбувається у ході візитів такого рівня, аби надати перемовинам більш строгого, робочого настрою. Втім, аби створити більш «приватну» атмосферу після Парижа обидва лідери з дружинами поїдуть у Піренеї, де мешкала бабуся президента Франції і де він традиційно проводив канікули. До слова, це дзеркальна відповідь на аналогічний жест очільника Китайської компартії – у ході минулорічного візиту Макрона в Китай Сі запросив його в будинок свого батька в провінції Гуандун.
Після ворогів – до сателітів
Наступні дві зупинки поїздки Сі Цзіньпіна пройдуть у відчутно приязнішій атмосфері, хоч і без відвідин улюблених місць дитинства. У столицю Сербії китайський лідер приїде 7 травня, саме у 25-ту річницю удару по посольству Китаю у Бєлграді під час бомбардування Югославії силами НАТО в ході операції «Союзна сила». Тоді американські ВПС влучили керованою авіабомбою у будівлю китайської амбасади (за версією американців – через застарілі карти, згідно з якими на тому місці мало бути урядова агенція з постачання зброї), внаслідок вибуху загинули двоє китайських журналістів та дружина одного з них. Цей інцидент завдав серозної шкоди стосункам США та Китаю і Пекін згадує його при кожній зручній нагоді, аби підкреслити агресивність Вашингтона.
Президент Сербії Александар Вучич напередодні візиту Сі Цзіньпіна заявив, що Китай є найкращим партнером Сербії (попри те, що не є найбільшим, а диспропорція у торгівлі геть не на користь Бєлграду) і важливим інвестором в місцеву економіку. Сербія як і Китай виступає проти санкційного тиску на Росію і так само допомагає РФ обходити обмеження.
Останнім пунктом європейського вояжу стане Будапешт, де на лідера Китаю чекають консультації з Віктором Орбаном, ще одним лояльним європейським лідером, готовим рухатися по китайській траєкторії.
Угорщина активно бере участь у ініціативі Сі К «Один пояс, один шлях», в рамках якої Китай інвестував у місцеві проєкти понад 16 мільярдів євро. В Угорщині, наприклад, знаходиться найбільший центр постачання Huawei Technologies за межами Китаю – попри те, що США та ЄС розглядають обладнання цієї компанії як загрозу національній безпеці.
Угорщина також стала хабом для експансії китайських виробників авто на ринок Європи – попри політику ЄС. Уже зараз дві китайські компанії будуть заводи з виробництва електромобілів та акумуляторів до них. За інформацією The Wall Street Journal під час візиту Сі Цзіньпіна сторони оголосять про будівництво ще одного.
«Орбан робить ставку на Китай; очевидно, що уряд хоче перетворити країну на логістичний центр», – заявив WSJ Тамаш Матура, старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики та доцент Університету Корвіна в Будапешті.